У Тернополі відбулися тренінги з усної історії
Закінчився черговий етап міжнародного навчально-дослідницького проекту «Тренінги з усної історії», який реалізовувався у рамках Програми польського співробітництва та розвитку, Польсько-Канадської програми підтримки демократії, Міністерства закордонних справ Республіки Польща, Програми «Польсько-американського Фонду Свободи «Перетворення у Регіоні» – RITA, яку реалізує Фонд «Освіта для демократії» за підтримки ректора ТНЕУ – професора Крисоватого Андрія Ігоровича. Організаторами тренінгів були: Тернопільська обласна громадська організація «ПАРТНЕРСТВО» (Україна), Фундація «Добра воля» (Республіка Польща).
До участі були запрошені активісти українських громадських організацій, що працюють з молоддю у сфері розвитку громадянського суспільства та боротьби з дискримінацією, працівники дошкільних та навчально-освітніх закладів.
Тренінги з усної історії проводили:
Аліна Добошевська – презедент Фундації «Добра воля» незалежна редакторка книжок, журналів провідних польських видавництв, таких як Wydawnictwo Literackie, Nomos, Fogra, Kluszczyński, Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego. Авторка численних статей, енциклопедичних текстів, координатора багатьох навчально-дослідних міжнародних проектів, пов’язаних з розвитком та поширенням культури, етики, естетики, моралі, історії, журналістики та ін.
Др. Ґражина Кубіца-Хеллер, ад’юнкт Департаменту соціальної антропології Інституту соціології Ягеллонського університету (Краків, Республіка Польща), член Європейської асоціації соціальної антропології, засновниця польського інституту антропології.
Др. Маґдалена Квєціньска – етнолог, працівниця Історичного музею м. Кракова, відділу Фольклору і традицій. Співпрацівниця Центру КАРТА – Архів усної історії, член Польського етнографічного товариства, авторка виставок та композицій, численних книг, фільмів, лекцій, присвячених краківським традиціям, учасниця численних етнографічних досліджень у сфері національної культури, обрядів, етномузикології, історичних пам’яток на території Польщі, Словаччини, Білорусії, Литви, Латвії, Румунії та України.
Др.Тетяна Дзядевич – спеціаліст з української мови та літератури і російської мови та літератури (Державний педагогічний університет ім. М. Драгоманова); магістр культурології (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), доктор у галузі східнослов’янського літературознавства (Університет ім. Марії Кюрі-Склодовської у Любліні (Польща), докторантка програми зі славістики в Університеті штату Іллінойс у Чикаго.
Усна історія зосереджується на зборі та аналізі усних розповідей свідків подій, не беручи під увагу минулі політичні події, а лише повсякденне життя, тим самим створюючи історію суспільства. Така перспектива виконує функцію соціальної терапії. Застосування її спричиняє, що пошук забутих або витіснених фрагментів історії є соціальним процесом, що підтримує демократизацію посттоталітарних суспільств. Цей метод може бути використаний для роботи з питань боротьби з расизмом, ксенофобією і різними формами дискримінації, а також підтримання порозуміння між поколіннями. Вивчення історії локальних суспільств має важливе значення для демократичних процесів, бо це основа для побудови місцевої самобутності та збереження її у майбутньому, як і включення маргінальних або забутих голосів, що є необхідне для нормального функціонування демократії.
Метою реалізації проекту було досягнення певних результатів:
-розвиток співробітництва між громадськими організаціями в Україні;
-вплив освіти: підвищення рівня знань учасників у галузі громадянського суспільства і практичного вивчення методів роботи з молоддю в контексті боротьби з дискримінацією та громадянського суспільства;
-підвищення компетенції учасників з точки зору здатності діяти в рамках ІІІ сектору;
-зміцнення учасників проекту у їх роботі з молоддю за допомогою нових методів;
-підвищення громадянської обізнаності активістів організацій.
Навчання було розділене на теоретичну і практичну частини.
1. Теоретична частина
Теми: Основні поняття та методологія усної історії; створення біографічного інтерв’ю; техніки збирання, аналіз і редагування цифрових матеріалів оповіді; етичні аспекти роботи з біографічними інтерв’ю.
2. Практична частина
Мета роботи: презентація та аналіз на конкретних прикладах; практичні заняття з відеокамерою і диктофоном; практичні заняття – налагодження контактів з локальним суспільством, пошук респондентів, проведення інтерв’ю, опрацювання інтерв’ю, написання протоколів, монтаж фільмів і аудіозвуків, творення цифрового архіву усної історії.
Учасники проекту мали змогу відвідати Тернопільський обласний архів з метою вивчення матеріалів на обрану тематику: «Жінка у період радянізації Тернопільщини», взяти інтерв’ю у тернополянок – свідків та безпосередніх учасниць цих подій, прогулятися вулицями міста, познайомитися з його історією, традиціями та звичаями, поспілкуватися з волонтерами, зокрема письменницею, етнографом, громадською діячкою, активісткою тернопільської «Самооборони» Лілією Мусіхіною та відомою письменницею Іриною Мацко. Усіх учасників об’єднували спільна мета, бажання здобути нові знання та навички, а також національні традиції й щира українська пісня.
Упродовж періоду реалізації проекту відбулося міжнародне інспектування. ТОГО «ПАРТНЕРСТВО» висловлює щиру подяку ректору ТНЕУ, професору Крисоватому А.І. за можливість достойно представити місто і державу на міжнародних заходах такого типу.
