День вишиванки
Щороку у третій четвер травня Україна відзначає День вишиванки – національне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив’язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.
Уже 15 років в Україні та скрізь у світі, де живуть українці, відзначають День вишиванки. Уперше ідея присвятити один травневий день традиційному українському одягу виникла у далекому 2006 року у студентському середовищі і швидко поширилася серед усіх українців. У культурі кожного з народів є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад нашої країни. Історія вишиванки своїми коріннями сягає в дуже давні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Скіфи були обізнані у мистецтві вишивки. Кілька уцілілих фрагментів тканих виробів свідчать, що одяг декорували орнаментами. Вишиті сорочки існували також і за часів Київської Русі, що підтверджено літописами, і за часів Козаччини, і у дореволюційний період, і у сьогоднення. День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу.
